Законодавство

Батьківські права та обов’язки в Україні, 
їх конституційний характер. 

Відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї.

Закон України "Про освіту

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

  1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
  2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
  3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
    • постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
    • виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
    • сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
    • виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
  4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Стаття 60. Права батьків
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
  • вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
  • обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
  • звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
  • захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

Права і обов язки батьків

Відповідальність батьків передбачена:
 
Сімейним кодексом України

Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини
  1. мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою;
  2. розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків
  1. здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності;
  2. батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;
  3. відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства;
  4. ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 180. Обов’язок батьків утримувати дитину
  1. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 181. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину
  1. способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними;
  2. за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;
  3. за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;
  4. у разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  5. якщо місце проживання батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
  1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
    1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
    2. ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
    3. жорстоко поводяться з дитиною;
    4. є хронічними алкоголіками або наркоманами;
    5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
    6. засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
  2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
  3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
  4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав
  1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав
  1. Особа, позбавлена батьківських прав:
    1. втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
    2. перестає бути законним представником дитини;
    3. втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
    4. не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
    5. не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
    6. втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
  2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
  1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.
  2. 2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов’язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.
  3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
  4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
  5. Положення частин першої – третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.
 
Кодексом про адміністративні правопорушення України

Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом,
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Кримінальним кодексом України

Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

  1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на той самий строк.
  2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.
 
Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 167. Зловживання опікунськими правами

Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Праця жінок за Кодексом Законів про Працю

Законодавство України Стаття 176. Заборона залучення вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей вiком до трьох рокiв, до нiчних, надурочних робiт, робiт у вихiднi днi i направлення їх у вiдрядження Не допускається залучення до робiт у нiчний час, до надурочних робiт i робiт у вихiднi днi i направлення у вiдрядження вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей вiком до трьох рокiв.

Стаття 177. Обмеження залучення жiнок, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, до надурочних робiт i направлення їх у вiдрядження
Жiнки, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, не можуть залучатись до надурочних робiт або направлятись у вiдрядження без їх згоди.

Стаття 178. Переведення на легшу роботу вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв
Вагiтним жiнкам вiдповiдно до медичного висновку знижуються норми виробiтку, норми обслуговування або вони переводяться на iншу роботу, яка є легшою i виключає вплив несприятливих виробничих факторiв, iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою.
До вирiшення питання про надання вагiтнiй жiнцi вiдповiдно до медичного висновку iншої роботи, яка є легшою i виключає вплив несприятливих виробничих факторiв, вона пiдлягає звiльненню вiд роботи iз збереженням середнього заробiтку за всi пропущенi внаслiдок цього робочi днi за рахунок пiдприємства, установи, органiзацiї.
Жiнки, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, в разi неможливостi виконання попередньої роботи переводяться на iншу роботу iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою до досягнення дитиною вiку трьох рокiв.
Якщо заробiток осiб, зазначених у частинах першiй i третiй цiєї статтi, на легшiй роботi є вищим, нiж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробiток.

Стаття 179. Вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю, пологами i для догляду за дитиною
На пiдставi медичного висновку жiнкам надається оплачувана вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами тривалiстю 70 календарних днiв до пологiв i 56 (у разi народження двох i бiльше дiтей та у разi ускладнення пологiв - 70) календарних днiв пiсля пологiв, починаючи з дня пологiв.
Тривалiсть вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами обчислюється сумарно i становить 126 календарних днiв (140 календарних днiв - у разi народження двох i бiльше дiтей та у разi ускладнення пологiв). Вона надається жiнкам повнiстю незалежно вiд кiлькостi днiв, фактично використаних до пологiв.
За бажанням жiнки їй надається вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку з виплатою за цi перiоди допомоги вiдповiдно до законодавства.
Пiдприємства, установи та органiзацiї за рахунок власних коштiв можуть надавати жiнкам частково оплачувану вiдпустку та вiдпустку без збереження заробiтної плати для догляду за дитиною бiльшої тривалостi.
Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею вiку трьох рокiв не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманнi.
У разi, якщо дитина потребує домашнього догляду, жiнцi в обов'язковому порядку надається вiдпустка без збереження заробiтної плати тривалiстю, визначеною у медичному висновку, але не бiльш як до досягнення дитиною шестирiчного вiку.
Вiдпустки для догляду за дитиною, передбаченi частинами третьою, четвертою та шостою цiєї статтi, можуть бути використанi повнiстю або частинами також батьком дитини, бабою, дiдом чи iншими родичами, якi фактично доглядають за дитиною.
За бажанням жiнки або осiб, зазначених у частинi сьомiй цiєї статтi, у перiод перебування їх у вiдпустцi для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберiгається право на одержання допомоги в перiод вiдпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку. ( Вiдповiдно до роздiлу II Закону Української РСР N вiд 20 березня 1991 р. (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991, N 23, ст. 267) частково оплачуванi вiдпустки з 1 сiчня 1992 р. надаються жiнкам до досягнення дитиною вiку трьох рокiв. )

Стаття 180. Приєднання щорiчної вiдпустки до вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами
У разi надання жiнкам вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жiнки приєднати до неї щорiчнi основну i додаткову вiдпустки незалежно вiд тривалостi її роботи на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї в поточному робочому роцi.

Стаття 181. Порядок надання вiдпустки для догляду за дитиною i зарахування її до стажу роботи
 Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та вiдпустка без збереження заробiтної плати (частини третя та шоста статтi 179 цього Кодексу) надаються за заявою жiнки або осiб, зазначених у частинi сьомiй статтi 179 цього Кодексу, повнiстю або частково в межах установленого перiоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та вiдпустка без збереження заробiтної плати (частини третя та шоста статтi 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так i до безперервного стажу роботи i до стажу роботи за спецiальнiстю. Час вiдпусток, зазначених у цiй статтi, до стажу роботи, що дає право на щорiчну вiдпустку, не зараховується. ( Вiдповiдно до роздiлу II Закону Української РСР N вiд 20 березня 1991 р. (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991, N 23, ст. 267) частково оплачуванi вiдпустки з 1 сiчня 1992 р. надаються жiнкам до досягнення дитиною вiку трьох рокiв. )

Стаття 182. Вiдпустки жiнкам, якi усиновили дiтей
Жiнкам, якi усиновили новонароджених дiтей безпосередньо з пологового будинку, надається вiдпустка з дня усиновлення тривалiстю 56 календарних днiв (70 календарних днiв - при усиновленнi двох i бiльше дiтей) з виплатою державної допомоги у встановленому порядку.
Жiнкам, якi усиновили дитину, надаються вiдпустки для догляду за нею на умовах i в порядку, встановлених статтями 179 i 181 цього Кодексу.

Стаття 182-1. Додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей
Жiнцi, яка працює i має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв, або дитину-iнвалiда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матерi (у тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi), а також особi, яка взяла дитину пiд опiку, надається щорiчно додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 7 календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв (стаття 73 цього Кодексу).
За наявностi декiлькох пiдстав для надання цiєї вiдпустки її загальна тривалiсть не може перевищувати 14 календарних днiв.
Зазначена у частинi першiй цiєї статтi вiдпустка надається понад щорiчнi вiдпустки, передбаченi статтями 75 i 76 цього Кодексу, а також понад щорiчнi вiдпустки, встановленi iншими законами та нормативно-правовими актами, i переноситься на iнший перiод або продовжується у порядку, визначеному статтею 80 цього Кодексу.

Стаття 183. Перерви для годування дитини
Жiнкам, що мають дiтей вiком до пiвтора року, надаються, крiм загальної перерви для вiдпочинку i харчування, додатковi перерви для годування дитини.
Цi перерви надаються не рiдше нiж через три години тривалiстю не менше тридцяти хвилин кожна.
При наявностi двох i бiльше грудних дiтей тривалiсть перерви встановлюється не менше години.
Строки i порядок надання перерв установлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприємства, установи, органiзацiї i з врахуванням бажання матерi.
Перерви для годування дитини включаються в робочий час i оплачуються за середнiм заробiтком.

Стаття 184. Гарантiї при прийняттi на роботу i заборона звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей
Забороняється вiдмовляти жiнкам у прийняттi на роботу i знижувати їм заробiтну плату з мотивiв, пов'язаних з вагiтнiстю або наявнiстю дiтей вiком до трьох рокiв, а одиноким матерям - за наявнiстю дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда.
При вiдмовi у прийняттi на роботу зазначеним категорiям жiнок власник або уповноважений ним орган зобов'язанi повiдомляти їм причини вiдмови у письмовiй формi. Вiдмову у прийняттi на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.
Звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (до шести рокiв - частина шоста статтi 179), одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жiнок здiйснюється також у випадках їх звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На перiод працевлаштування за ними зберiгається середня заробiтна плата, але не бiльше трьох мiсяцiв з дня закiнчення строкового трудового договору.

Стаття 185. Надання вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв, путiвок до санаторiїв та будинкiв вiдпочинку i подання їм матерiальної допомоги
Власник або уповноважений ним орган повинен у разi необхiдностi видавати вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, путiвки до санаторiїв та будинкiв вiдпочинку безкоштовно або на пiльгових умовах, а також подавати їм матерiальну допомогу.

Стаття 186. Обслуговування матерi на пiдприємствах, в органiзацiях
На пiдприємствах i в органiзацiях з широким застосуванням жiночої працi органiзовуються дитячi ясла, дитячi садки, кiмнати для годування грудних дiтей, а також кiмнати особистої гiгiєни жiнок.

Стаття 186-1. Гарантiї особам, якi виховують малолiтнiх дiтей без матерi
Гарантiї, встановленi статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статтi 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батькiв, якi виховують дiтей без матерi (в тому числi в разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi), а також на опiкунiв (пiклувальникiв).


Допомога при народженні дитини (2013)
Процедура призначення

Кому надається допомога
Допомога при народженні нарається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.
Куди і коли звертатися за допомогою
Для отримання допомоги необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення по місцю проживання (реєстрації).  Разом з тим допомогу можуть призначити і по місцю фактичного проживання, але для цього необхідно буде надати довідку про неотримання цієї допомоги по місцю реєстрації. А отже у будь-якому разі необхідно буде звернутися у відділ соціального захисту по місцю реєстрації.
Якщо подружжя зареєстровані за різними місцями проживання, то в цьому випадку при оформленні допомоги необхідно буде тому члену подружжя який зареєстрований не за місцем отримання допомоги отримати довідку про неотримання цієї допомоги по місцю своєї реєстрації.

Важливо:  Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.
Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного  з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується  матері  (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж  через
12 місяців після смерті отримувача допомоги.
Перелік документів необхідних для отримання допомоги
Для отримання допомоги необхідно передусім пред’явити паспорт або інших документ, який підтверджує особу. Крім того необхідно надати:
  • Заяву, яка складається по формі, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 22 лютого 2012 р. за № 96.  Така заява заповнюється безпосередньо у відділі соціального захисту населення.
  • Копію свідоцтва про народження дитини. (У випадку народження мертвої дитини допомогу при народженні не призначають).
  • Витяг з Державного реєстру актів громадянського стану про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з її народженням. Цей витяг надається відділом реєстрації актів громадянського стану. Або подається довідка для призначення допомоги при народженні, яка надається виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення)  ради. Жінки, які постійного проживають на території України, але які народили за кордоном, надають видану компетентним органом країни перебування і легалізований в установленому порядку в Україні документ, який засвідчує народження дитини, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.(Потрібно зазначити, що у виключних випадках відділ соціального захисту населення з узгодженням з Міністерством соціальної політики може призначити допомогу на підставі дублікатів вищезазначених документів).
  • Копію рішення про усиновлення опіки – подають лише опікуни.
  • Довідку про склад сімї і копію свідоцтва про народження кожної дитини, яку включають при визначенні розміру допомоги. Ці документи подають особи, які звертаються за призначенням допомоги при народженні другої і наступної дитини.
  • Умови припинення виплати допомоги
  • Такими умовами є:
  • позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
  • нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
  • відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
  • припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
  • перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • смерті дитини;
  • смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. Потрібно зазначити, що рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і його усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 6 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.
Важливим є те, що контроль за  цільовим  використанням  допомоги  і  створенням  належних  умов  для  повноцінного  утримання  та  виховання  дітей  здійснюється   головними  державними  соціальними  інспекторами  і  державними соціальними інспекторами органів праці  та  соціального  захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї  та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування  шляхом  проведення  моніторингу  виплат  і  використання допомоги,  вибіркового обстеження окремих сімей. І у разі встановлення  факту  нецільового  використання  коштів зазначені органи подають керівнику органу,  що призначив допомогу,  пропозиції щодо припинення її виплати.
Також у випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра  (сімейного  лікаря), під наглядом якого перебуває  дитина      віком      до      одного      року,     адміністрація  лікувально-профілактичного  закладу  повідомляє про це орган праці  та  соціального  захисту  населення  за  місцем проживання дитини.

Розмір допомоги при народженні

Допомога при народженні виплачується у розмірі, який залежить від того, яка по рахунку дитина у сім’ї  — перша, друга, третя… Також розмір допомоги залежить від дати народження.
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2011 р., буде надаватися  у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, — на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, — на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, — на третю і кожну наступну дитину.
Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину — 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину — 72 місяців рівними частинами.
Важливо зазначити, що допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день народження дитини.
Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено такі розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років:
  • з 1 січня — 972 гривень,
  • з 1 грудня — 1032 гривня.
  • А отже  у 2013 році розмір допомоги при народженні першої дитини (при незмінності у законі про бюджет розмірів затверджених прожиткових мінімумів) буде складати:
  • з 1 січня — 29160 гривень, з яких 9720 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 24 місяців;
  • з 1 грудня — 30960 гривні, з яких 10320 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 24 місяців.
  • Розмір при народженні другої дитини (при незмінності у законі про бюджет розмірів затверджених прожиткових мінімумів) буде складати:
  • з 1 січня — 58320 гривень, з яких 9720 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 48 місяців;
  • з 1 грудня — 61920 гривні, з яких 10320 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 48 місяців.
  • Розмір при народженні третьої і кожної наступної дитини (при незмінності у законі про бюджет розмірів затверджених прожиткових мінімумів) буде складати:
  • з 1 січня — 116640 гривень, з яких 9720 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 72 місяців;
  • з 1 грудня — 123840 гривні, з яких 10320 буде виплачуватись одноразово, а решта рівними частинами протягом 72 місяців.
Потрібно зазначити, що допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини. А у випадку якщо дитину (на яку призначають допомогу) влаштовано у дитячий заклад на повне державне утримання, допомога призначається і виплачується також у розмірі, встановленому при народженні першої дитини. Гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.
Чи залежить розмір допомоги на другу дитину від того коли народилась перша дитина?
Не залежить. Визначаючи розмір допомоги, беруть до уваги кількість новонароджених і усиновлених дітей ( у тому числі вже померлих), які знаходились до народження дитини на утриманні особи, якій призначається допомоги, її чоловіка (дружини). Водночас не враховуються повнолітні діти чоловіка, яких дружина не всиновлювала.
Розмір допомоги у випадку якщо жінка народила другу дитину, але раніше відмовилась від виховання першої дитини.
Допомогу призначають і виплачують як на першу дитину, оскільки при підрахунку кількості дітей не враховують, зокрема тих, від виховання яких вказана особа відмовилась, а також переданих на виховання іншій особі.

Розмір допомоги у випадку народження двійні
При народженні двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною. А отже при народжені двійні  на першу дитину буде призначена допомога як на першу, на другу, як на другу.
Жінка, яка вийшла заміж вдруге народжує дитину. В сімї вже є двоє дітей чоловіка (або її діти) від першого шлюбу. Який буде розмір допомоги?
В цій ситуації розмір допомоги буде виплачений як на третю дитину.
Жінка, яка є у другому шлюбі, народжує. У неї є двоє дітей, яких виховує батько (перший  чоловік). Який буде розмір допомоги?
Допомогу буде виплачено, як на першу дитину, оскільки при визначені розміру допомоги не враховують дітей, від виховання яких особа відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі.
 
Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо призначення і виплати допомоги при народженні
 
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2811-12&p=1270204897733506

Закон України «Про державний бюджет України на 2013 рік»
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5515-17

Постанова Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1751-2001-%EF&p=1270204897733506


Допомога пo догляду за дитиною до 3 років (2013)
Процедура призначення

Кому надається допомога
Право на допомогу по догляду за дитиною має один із батьків, усиновлювач, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.
Цю допомогу призначають незалежно від того чи перебувала особа в трудових відносинах (на військовій або державній службі), вчилась, чи займалась підприємництвом або чи була безробітною (за умови, що особа не отримувала допомогу по безробіттю або матеріальну допомогу по безробіттю).
Водночас пенсіонерам (неважливо працюють вони чи ні) допомога не виплачується.
Допомога по догляду надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених, усиновлених або взятих під опіку дітей.

Куди і коли звертатися за допомогою
Звертатись за призначенням необхідно до органів праці та соціального захисту населення по місцю реєстрації отримувача допомоги. По місцю фактичного проживання допомога може бути призначена, тільки якщо буде надана довідка про те, що Ви не отримуєте цю допомогу по місцю реєстрації.
На відміну від допомоги при народженні тут не має чітких обмежень. Якщо на момент звернення Ви маєте право на допомогу, то Вам цю допомогу призначать , навіть якщо це відбудеться за місяць до виповненню дитині 3 років. Водночас потрібно розуміти що тим, хто запізниться не варто розраховувати на виплату всієї суми, яка могла б накопичитись за 3 року. Їм буде доплачено тільки за 3 місяці, які передують місяцю, в якому особа звернулася за призначенням допомоги. В повному обсязі без ніяких часових обмежень заборгованість буде виплачена лише при умові що допомога вже назначено, але своєчасно не виплачена з вини державного органу, який відповідальний за її призначення і виплату.
Строк протягом якого виплачується допомога
 
Допомога виплачується з дня звернення за нею (подачі заяви і всіх документів) і до дня досягнення дитиною 3 річного віку.
Потрібно врахувати, що непрацюючим особам і підприємцям допомогу можуть призначити не раніше дня, наступного за днем отриманням  допомоги по вагітності та пологам, іншим особам – не раніше дня настання відпустки по догляду за дитиною.
Чи можуть працювати чи займатись підприємницькою діяльністю особи, які здійснюють догляд за дитиною
Так, можуть у випадку якщо ця робота здійснюється у режимі неповного робочого часу, вдома або ця особа провадить підприємницьку діяльність.
Важливо зазначити, що якщо говорити про неповний робочий день, то неважливо як працює особа на 0,1 чи 0,99 ставки – допомогу такій особі мають виплачувати у повному розмірі.
Водночас вихід на роботу на умовах повного робочого часу або оформлення відпустки у зв’язку з навчанням, фактично означає переривання відпустки по догляду за дитиною і припинення на цей час виплати допомоги по догляду.

Перелік документів необхідних для отримання допомоги
Для отримання допомоги необхідно надати:
  • Заяву яка складається по формі, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 22 лютого 2012 р. за № 96. Така заява заповнюється безпосередньо у відділі соціального захисту населення.
  • Копію  або витяг з наказу з місця роботи про надання відпустки по догляду за дитиною до 3 років (довідку, яка видається приватним підприємцем, до неї, у випадку відсутності у такого підприємця печатки додають копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємця);
  • Копію свідоцтва про народження дитини;
  • Копію трудової книжки;
  • Довідку з місця навчання – для тих хто вчиться;
  • Довідку з центру зайнятості про те, що допомога по безробіттю або матеріальна допомога по безробіттю не надається – для непрацюючих осіб, які знаходяться на обліку у центрі зайнятості (у випадку якщо безробітний не знаходиться на такому обліку, йому необхідно взяти довідку про це);
  • Копію свідоцтва про державну реєстрацію – для підприємців;
  • Копію рішення про усиновлення або встановлення опіки – для усиновлювачів і опікунів;
  • Довідку про склад сім’ї з ЖЕКу  і декларацію про доходи та майновий стан (заповнюють на місці на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) – для призначення допомоги по догляду у розмірі, більшому за мінімальний. (Із зразком такої декларації про доходи Ви можете ознайомитися тут http://i-law.kiev.ua/?p=639);
  • Копію договору про відкриття рахунку на перерахунок допомоги (у випадку якщо маєте намір отримувати гроші не через пошту, а через банк).
  • Особи, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов’язків на зазначених умовах.
  • Умови припинення виплати допомоги
  • Виплата допомоги по догляду за дитиною припиняється при досягненні дитиною 3-річного віку.  Також цю допомогу припиняють виплачувати також з дня працевлаштування на повний робочий день отримувача (виходу з відпустки по догляду за дитиною до 3 років) або з дня призначення йому допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю.
  • У випадку, якщо працівник захоче знову вийти у відпустку по догляду або закінчився строк виплат по безробіттю, то така особа може повторно звернутись за призначенням допомоги.
  • Також допомогу припиняють виплачувати у наступних випадках:
  • позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
  • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
  • відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
  • перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
  • смерті дитини;
  • смерті отримувача допомоги.
Як переоформити допомогу на іншого члена родини
Це можливо, переоформлення документів щодо виплати допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії, здійснюється згідно з письмовою заявою такої особи на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби, центру зайнятості про початок виконання особою, що отримувала допомогу, трудових обов’язків, навчання, несення служби, перебування на обліку у центрі зайнятості. Особі ж яка буде отримувати допомогу по догляду буде необхідно донести ті документи з цього списку, які стосуються цієї особи.

Як відбувається виплата допомоги
Допомога виплачується щомісячно. Гроші на вибір отримувача направляють йому або шляхом поштового переказу, або зараховують такій особі на банківський рахунок. Потрібно зазначити, що витрати на перерахунок бере на себе держава.
 
Розмір допомоги по догляду за дитиною до 3 років
Мінімальний розмір допомоги встановлено у сумі 130 грн. в місяць і він виплачується всім незалежно від того, який дохід Ви маєте.
Водночас у випадку якщо різниця між прожитковим мінімумом на працездатних осіб (на січень 2013 року – 1147 грн.) і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців у Вас будуть більше 130 грн., то Вам буде виплачено цю різницю.
До членів родини відносять:
  • чоловіка (дружину);
  • рідних, всиновлених і підопічних дітей до 18 років (до 23 роки – якщо вони навчаються на денній формі у вузах І-ІV рівнів акредитації і ПТУ і не мають власних сімей незалежно від місця проживання і реєстрації);
  • неодружених повнолітніх дітей, які визнані інвалідами з дитинства 1 і 2  груп або інвалідами 1 групи і які проживають разом з батьками;
  • непрацездатних батьків чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
  • жінку та чоловіка, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
Потрібно зазначити, що до складу сім’ї баби, діда або іншого родича, що фактично здійснює догляд за дитиною, не є усиновлювачем або опікуном дитини і звертається за призначенням допомоги, не включається дитина, на догляд за якою призначається допомога.
Для того, щоб визначити цей середньомісячний сукупний  дохід в розрахунку на одну особу необхідно:
  • додати доходи всіх осіб, які відносяться до членів сім’ї, і які отримані за 6 місяців, які передують місяцю звернення за допомогою;
  • розділити цю суму (сукупний дохід) на 6 і на кількість членів сім’ї.
Серед доходів, які відносять в склад сукупного доходу сім’ї враховують: зарплату, грошове забезпечення, стипендії, пенсії, а також деякі специфічні доходи, наприклад, грошових еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги (крім житлових субсидій), нормативний дохід від земельних ділянок (крім розпайованих і які з поважних причин не використовуються), частина соціальних допомог тощо.
Важливо звернути увагу, що з підвищенням розміру прожиткового мінімуму допомогу по догляду перераховують автоматично.

Як часто переглядається сума допомоги у зв’язку із змінами доходів сім’ї
У випадку якщо Ви претендуєте на допомогу у розмірі більшому за мінімальний, Ви можете подати всі необхідні документи про доходи у будь-який час і можете хоч кожен місяць уточнювати дані. Але потрібно пам’ятати, що навіть якщо доходи сім’ї не змінювались, допомогу у підвищеному розмірі виплачують протягом 6 місяців. Потім необхідно знову принести документи про доходи, інакше допомогу Вам будуть виплачувати у мінімальному розмірі.
Приклад розрахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що перевищує мінімальний
 
Сім’я складається з чотирьох осіб: жінка, чоловік та їх двоє дітей (2004 року народження та 15.04.2012 року народження). Жінка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і отримує у мінімальному розмірі допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 130 гривень щомісячно, допомогу при народженні дитини щомісячно 840 грн., чоловік працює, отримує заробітну плату 1100 грн.
У лютому 2013 року жінка звертається за державною допомогою з урахуванням доходів сім’ї.
Розрахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів сім’ї:
1. Визначаємо середньомісячний сукупний дохід сім’ї за останні 6 місяців (з 01.08.2012р. по 31.01.2013р.) в розрахунку на одну особу:
((840 грн. х 6 міс.) + (1100 грн. х 6 міс.)) / 6 міс / 4 особи = 485 гривень
2. Визначаємо розмір допомоги для сім’ї:
1147 грн. – 485 грн. = 662 гривні.
Отже сім’я щомісячно впродовж лютого-липня 2013 року буде отримувати допомогу у розмірі 662 гривень.
 
Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо призначення і виплати допомоги при народженні
 
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2811-12&p=1270204897733506
Постанова Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1751-2001-%EF&p=1270204897733506