Історія школи №11

У 60-х роках ХХ століття серед проблем які хвилювали освітян міста, центральною була успішність учнів. Її вирішенню присвячувалися соціалістичні змагання між навчальними закладами. У доповіді завідуючого Кременчуцьким міським відділом народної освіти Манженка І.П. на серпневій народі вчителів у 1960 році було відмічено кращі школи. І серед них №11. На той час одинадцята (восьмирічна) школа знаходилася по вулиці Артема (біля нинішньої швидкої допомоги), а очолювали її директори: Новицький Василь Гнатович, учитель математики за фахом, та Затинацький Михайло Макарович, учитель історії (з 1961 по 1963 рік). Заступником директора школи No11 за часів керівництва Новицького В.Г. працювала Бєляєва Ніна Михайлівна, учитель математики за фахом. Школа вже тоді виховувала справжніх лідерів. Серед таких є Федько Ірина Семенівна, випускниця 1962 року, Руденко (Шутка) Галина Григорівна, випускниця 1963 р., Богодист (Топорська) Лілія Яківна, випускниця 1963 року, нині помічник Голови наглядової ради ПАТ «Кременчуцький колісний завод», помічник депутата міської ради, та багато інших.

У своєму інтерв’ю кореспондентам ліцейного журналу «Лідер» жінки розповіли, що саме їх клас був останнім випускним у восьмирічній одинадцятій школі на

вул. Артема, яка відіграла вирішальну роль у становленні їх як особистостей.

«Діти постійно знаходилися в одній кімнаті. Тут і навчалися, і їли, і навіть ази фізичного виховання здобували (Журавський Олександр Якович теоретично вчив грати у волейбол). Крім того, усі класи були прохідними, що надзвичайно зближувало школярів. Тимурівці, «Зелений патруль», переписка з однолітками з Німеччини та Китаю, піонери, комсомольці…» – яскраві сторінки життя учня півстоліття тому.

«У 1962 р. розпочалося будівництво нової школи, відкриття якої планувалося 1 вересня 1963 р. На жаль, будівельники не встигли. Тому 1 вересня 1964 року діти сіли за парти старої школи. А вже в січні 1964 р. після зимових канікул дітвора попрямувала до новеньких класів разом зі своїми вчителями: Герасимовою О.М., Маляренко Г.Й., Сопільняк Г.Г. та ін.», – згадує вчитель трудового навчання Данильчук Павло Гнатович, який працював у школі No11 із 1961 по 2001 рік. У новобудову прийшли й діти, учителі, батьки школи No17, що знаходилася біля електростанції, поряд із техучилищем (директор – Дроздова Єлизавета Максимівна, за фахом учитель географії, а заступник – Божко Надія Григорівна).